Методи стиснення звукових сигналів і аналіз їх ефективності
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.2.11905Анотація
Розглянуто широковикористовувані методи стиснення звукових сигналів. Запропоновано нові методи, зокрема, логарифмічна дельта-модуляція, алгоритм стиснення з застосуванням швидкого перетворення Фур’є при бінарному розбитті фрагменту сигналу. Проведено порівняльний аналіз ефективності алгоритмів за критерієм відносної середньоквадратичної похибкиПосилання
Ахмед Pao. Ортогональные преобразования при обработке цифровых сигналов: Пер. с англ. Т.Э. Кренкеля / Под ред. И.Б. Фоменко. - М.: Связь, 1980. - 280 с.
Прокопенко І.Г., Прокопенко K.I. Програмний комплекс моделювання та обробки сигналів // Вісн. КМУЦА. - 1999. - №2. - С. 121-126.
Digital cellular telecommunications system (Phase 2) Enchanced Full Rate (EFR) speech transcoding (GSM 06.60 version 4.1.1).
Chui C.K. An introduction in wavlets // Academic Press. - New York, 1992. - .
Прокопенко І.Г. Прокопенко К. І. Представлення мовного сигналу в базисі власних функцій // Матеріали IV Міжнародної наук.-техн. конф. “Авіа-2002”, 23-25 квіт. 2002 р. - Т.1. -К.: НАУ, 2002.-С. 11.17-11.20.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).