Порівняльний аналіз технологій отримання хітозану з підмору бджіл

Автор(и)

  • Marina Abramova Національний авіаційний університет
  • Olga Vasylchenko Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.71.11755

Ключові слова:

, депротеінізація, підмор бджіл, хітин, хітозан

Анотація

Мета: Метою даної статті є дослідження особливостей технології отримання хітозану з нетрадиційного джерела, а саме з підмору бджіл. Методи: У статті розглядається три методики отримання хітозану з підмору бджіл, а саме: технологія за використання підмору з низьким ступенем висушування; технологія за використання підмору з високим ступенем висушування; технологія за використання підмору з високим ступенем висушування, але без поділу стадій депротеїнізації та деацетилювання. Результати: Доведено, що технологія за використання підмору з високим ступенем висушування і без поділу стадій депротеїнізації та деацетилювання не вимагає високих температур та багато часу. Вихід хітозану за використання цієї технології складає 21–24%. Обговорення: Показано доцільність використання підмору бджіл як сировини для виробництва хітозану в Україні. Порівняно технології отримання хітозану з підмору бджіл, виділено найефективнішу з них, що забезпечує найвищий вихід готового продукту, тому є найбільш перспективною для застосування на практиці.

Біографії авторів

Marina Abramova, Національний авіаційний університет

Abramova Marina (1994). Master student.

National Aviation University, Institute of Environmental Safety, Biotechnology Department, Kyiv, Ukraine.

Education: National Aviation University, Kyiv, Ukraine.

Research area: chitosan obtaining from bead bees.

Olga Vasylchenko, Національний авіаційний університет

Vasylchenko Olga (1960). Candidate of Medical Sciences. Associate Professor.

National Aviation University, Institute of Environmental Safety, Biotechnology Department, Kyiv, Ukraine.

Education: II Moscow Medical Institute named after M.I. Pirogov, USSR (1984).

Research area: chitosan obtaining from bead bees.

Посилання

Se-Kwon Kim. (1999) Chitin, сhitosan, oligosaccharides and their derivatives. USA, Taylor and Francis Group, 633 p.

Tang W.J., Fernandez J.G., Sohn J.J. (2015) Chitin is endogenously produced in vertebrates. USA, Pubmed,7−10 p.

Hild S., Marti O., Ziegler A. (2008) Spatial distribution of calcite and amorphous calcium carbonate in the cuticle of the terrestrial crustaceans Porcellio scaber and Armadillidium vulgare. Journal of Structural Biology, vol. 23, no.2, pp.100–108.

Hudson S.M., Smith C. (1998) Polysaccharide: Chitin & chitosan: Chemistry and technology of their uses as structural materials. New York, Springer Verlag, 96−118 p.

Holovetska V.V. Bdzholy i mertvymy korysni liudstvu [Bees dead useful to humanity]. Available at:

http://www.medolub.kiev.ua/pidmor.html (accessed 14.09.2016).

Krivczov N.I., Lebedev G. M. (1999) Beekeeping. Kolos, vol.2, pp. 35.

Tcjukhmestrenko G. A. Sposib otrymannja khitozan – melaninovogho kompleksu z pidmoru bdzhil [The process of chitosan – malanin complex from dead bees production]. Available at: http://findpatent.com.ua/patent/238/2382051.html (accessed 11.09.2016).

Lebedev V. I. (2008) Ekology`cheskaya chy`stota produktov pchelovodstva [Ecological purity products of beekeeping]. Pchelovodstvo, no. 4, pp. 21–24.

Bikov V.P. Furman D.I. (2000) Chitozan and hamarus production . New prospect of chitin and chitosan research, vol. 34, pp. 67.

Bilyk E. V. (2005) Vely`ky`j suchasny`j dovidny`k bdzholyara: 15 000 kory`sny`x porad dosvidcheny`x pasichny`kiv dlya pochatkivciv ta profesionaliv [Large modern the beekeeper directory: 15 000 experienced beekeepers tips for beginners and professionals]. Donetsk, TOV BKF “BAO”, 528 p.

Downloads

Опубліковано

17.07.2017

Як цитувати

Abramova, M., & Vasylchenko, O. (2017). Порівняльний аналіз технологій отримання хітозану з підмору бджіл. Вісник Національного авіаційного університету, 71(2), 115–119. https://doi.org/10.18372/2306-1472.71.11755

Номер

Том 71 № 2 (2017)

Розділ

Біотехнології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).