МЕТОДОЛОГІЧНІ СПОСОБИ СТРУКТУРУВАННЯ БАЗИ ЗНАНЬ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ДІАГНОСТУВАННЯ СКЛАДНОГО АВІАЦІЙНОГО ОБ’ЄКТА
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.50.117Ключові слова:
дедукція, декомпозиція, діагностика, знання, інформація, парадигма, система, структура, штучний інтелектАнотація
Обґрунтовано необхідність застосування концептуального підходу до формування базизнань типового складного динамічного об’єкта авіаційної техніки, що забезпечує роботуавтоматизованої системи діагностувань і підтримки прийняття рішень.Посилання
Volponi, A.J.; Brotherton, T.; Luppold,
R.; Simon, L. D. Development of an information
Fusion System for Engine Diagnistics and
Health Management. NASA/TM-2004-212924.
Искусственный интеллект: справ: в
кн. Кн. 1. Системы общения и экспертные
системы / под ред. Э.В. Попова. – М.: Радио
и связь, 1990. – 462 с.
Гаврилова Т. А. Базы знаний интел-
лектуальных систем / Т.А. Гаврилова,
В.Ф. Хорошевский. – СПб: Питер, 2001. –
с.
Богуслаев А. Информационные тех-
нологии поддержки жизненного цикла из-
делий в авиадвигателестроении / А. Богус-
лаев, В. Дубровин, А. Набока / Радіоелек-
троніка. Інформатика. Управління. –
– №1. – С. 136–145.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).