Основні компоненти дизайну візитних карток
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.16.11658Анотація
Розглянуто актуальну проблему створення професійного дизайну візитних карток, що є невід ’ємною складовою іміджу сучасної ділової людини. Подано класифікацію візитівок за функціональним принципом. Проаналізовано функції кожного з типів. Виділено всі компоненти візитної картки, варіанти її композиційних схем, колористичного вирішення, застосування логотипів та інших елементів дизайнуПосилання
.Gravlit Desig: H bcard.narod.ru|viz_21 .html.
Домашняя типография. - M.: Равновесие Медиа, 2001.
Rothenberger S. Victoria Calling Cards: Creating Beautiful Business and Calling Cards. - New York: Hearst Books, 1992.
По визитке встречают.// КомпьюАрт. -1999. - №9.
У вас есть визитная карточка? // Одна дома. - 2001,-№12.
“Парадигма Рекорде”: http://raphael.ru/FirmStil/vizitka/bloko/htm.
Дрим Вижн Дизайн Студия: http://cards.archangelsk.ru/develop.htm; http://www.dreamvision.ru/pg/visitki.html.
Downloads
Як цитувати
Романенкова, Ю. В. (2003). Основні компоненти дизайну візитних карток. Вісник Національного авіаційного університету, 16(1), 172–175. https://doi.org/10.18372/2306-1472.16.11658
Номер
Розділ
Професійна освіта
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).