Обчислення значень гамма-функцій
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.24.1161Анотація
Розглянуто відомі варіанти подання гамма–функції Ейлера з точки зору можливості їх використання для обчислення значень цієї функції. Експериментально досліджено вплив значень параметрів, що входять у ці подання, на точність обчислюваних значень.
Посилання
Table of the Gamma function for Complex Arguments // National Bureau of Standards Applied Mathematical Series 34 Issued August 6, 1954. – 108 p.
Davis H.T. Tables of the higher mathematical functions // I. Principia Press, Bloomington, Ind., 1933.
Сонин Н.Я. Исследования о цилиндрических функциях и специальных полиномах. – М.: Гос. изд-во техн.-теорет. лит., 1954. – 244 с.
Математическая энциклопедия. T.1/Гл. ред. И.М. Виноградов. – М.: Сов. энцикл., 1977. – 1152 с.
Хэмминг Р.В. Численные методы. – М.: Наука, 1972. – 400 с.
Лаврентьев М.А., Шабат Б.В. Методы теории функций комплексного переменного. – М.: Наука, 1973. – 736 с.
Люк Ю. Специальные математические функции и их аппроксимации. – М.: Мир, 1980. – 608 с.
Jahnke E., Emde F. Tables of functions with formulae and curves. – 3-rd ed. – B.G. Teubner, Leipzig and Berlin, G.E.Stechert, New York, 1938.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).