Хімічне розчинення оксиду та гідроксиду нікелю в розчинах амінокислот
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.24.1160Анотація
Методом математичного моделювання досліджено процеси хімічного розчинення оксиду та гідроксиду нікелю (ІІ) у розчинах амінокислот. Показано, що при рН 3–8, коли амінокислоти існують у формі цвіттер-іону, термодинамічна стабільність сполук нікелю лінійно залежить від співвідношення констант / . При рН 8–10 спостерігається мінімум енергії Гіббса. Його величина лінійно залежить від співвідношення констант / , а відносне її зниження визначається величиною константи . При рН>10 термодинамічна стабільність сполук нікелю лінійно зменшується зі збільшенням константи . У зв’язку з цим для адекватного опису процесу розчинення потрібне врахування процесу комплексоутворення, протонування і гідролізу.
Посилання
Narayan R., Velayudam G., Chetty O.V.K. Anodic film growth of nickel in concentrated solutions of NaCl and NaNO3 // Bull.Electrochem. – 1992. – Vol. 8, N 2. – P. 45–51.
Macdonald D.D. The point defect model for the passive state // J. Electrochem. Soc. – 1992. – Vol. 139, № 12. – P.3434–3449.
Ivanova N.D., Ivanov S.V. Electrochemical synthesis and properties of solid-phase films on electrode/electrolyte interface (a review) // Functional materials. – 2000. – Vol. 7, N 1. – Р.5–26.
Горичев И.Г., Киприанов Н.А. Кинетические закономерности процесса растворения оксидов металлов в кислых средах // Успехи химии. – 1984. – Т.53, № 11. – С. 1790–1826.
Рыженко Б.Н., Иваницкий О.М. О рН-зависимости скорости растворения твердых веществ в водных растворах // Геохимия. – 1990. – № 9. – С. 1364–1366.
Stability constants of metal-ion complexes. B. Organic ligands / Compil.E.Hogfeldt. – New York: Pergamon Press, 1979. – 1263 p.
Uchiyama H., Takamoto S. Polarography of Ni2+ complex with glycine // Nippon Kagaku Kaishi. – 1972. – N 6. – P.1084–1086.
Ohnaka N., Matsuda H. Polarographic studies on the electrode kinetics of nickel(II) complexes with glycine and some of its derivaties. I. Glycine complexes // J.Electroanal. Chem. – 1975. – Vol. 62, N 2. – P. 245–257.
Иванов С.В., Манорик П.А., Глушко Т.И. Электровосстановление ионов никеля на твердом электроде из растворов, содержащих глицин // Укр. хим. журн. – 1990. – Т.56, № 10. – С. 1062–1068.
Иванов С.В., Герасимова О.О. Влияние лейцина на электровосстановление ионов никеля // Докл. НАН Украины. – 1996. – № 2. – С.111–117.
Иванов С.В., Герасимова О.О. Электроосаждение никеля из электролитов, содержащих -аланин // Защита металлов. – 1997. – Т.33, № 5. – С. 510–516.
Полторак О.М. Термодинамика в физической химии. – М.: Высш. шк., 1991. – 319 с.
Фиштик И.Ф. Термодинамика сложных химических равновесий. – Кишинев: Штиинца, 1989. – 314 с.
Baes C.F., Mesmer R.E. The hydrolysis of cations. – New York: Wiley-Interscience, 1976. – 489 p.
Ohki S. The origin of electrical potential in biologycal systems // Comprehensive treatise of electrochemistry / Ed. S. Srinivasan, Yu.A. Chizmadzev, J.O'M. Bockris at al. – New York, London: Plenum Press, 1985. – Vol. 10. – P. 1–130.
Beck M., Nagypal I. Chemistry of complex equilibria. – Budapest: Akademia Kiado, 1989. – 563 р.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).