Оцінка достовірності та порівняння двох алгоритмів виявлення градової небезпеки з борту літака

Автор(и)

  • I.M. Braun NAU Institute of Information and Diagnostic Systems
  • R.B. Sinitsyn NAU Institute of Electronics and Control Systems
  • F.J. Yanovsky NAU Institute of Information and Diagnostic Systems

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.24.1155

Анотація

 Проаналізовано два алгоритми, розроблені для виявлення зон граду в хмарах і осіданнях: параметричний алгоритм і адаптивний непараметричний алгоритм. За допомогою статистичного моделювання з використанням результатів експерименту як початкових даних досліджено достовірність виявлення радіолокаційних сигналів від сукупності градин. Результати дослідження показують можливості обох алгоритмів і більш високу стійкість непараметричного алгоритму. Поляриметричні алгоритми рекомендовано для наземних і бортових засобів метеорологічного спостереження для забезпечення авіації.

Біографії авторів

R.B. Sinitsyn, NAU Institute of Electronics and Control Systems

Cand. Sci.

F.J. Yanovsky, NAU Institute of Information and Diagnostic Systems

Dr. Sci.

Посилання

Яновский Ф.И. Локализация опасных метеорологических явлений с борта воздушного судна. – К.: Знание, 1991. – 28 с.

Яновський Ф.І. Метеонавігаційні радіолокаційні системи повітряних суден. – K.: НAН, 2003. – 302 с.

Sinitsyn R.B., Braun I.M., Yanovsky F.J. Nonparametric Detection of Inhomogeneous Areas in Clouds // Conf. proc. The 11th conf. on Microwave Technique, COMITE 2001. – Sept. 18–19, 2001, University of Pardubice, Czech Republic. – P. 77–81.

Downloads

Як цитувати

Braun, I., Sinitsyn, R., & Yanovsky, F. (2005). Оцінка достовірності та порівняння двох алгоритмів виявлення градової небезпеки з борту літака. Вісник Національного авіаційного університету, 24(2), 93–97. https://doi.org/10.18372/2306-1472.24.1155

Номер

Том 24 № 2 (2005)

Розділ

Аерокосмічні системи моніторінгу та керування

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).