Методика діагностування ступеня несправності паливних форсунок газотурбінних двигунів в умовах експлуатації
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.24.1141Анотація
Розглянуто методику визначення узагальненого діагностичного параметра, який дозволяє діагностувати ступінь закоксування паливних форсунок в умовах експлуатації газотурбінних двигунів.
Посилання
Теорія теплових двигунів / Ю.М. Терещенко, Л.Г. Бойко, С.О. Дмитрієв та ін. /За ред. Ю.М. Тере-щенка. – К.: Вища шк., 2001. – 381с.
Теория и расчет воздушно-реактивных двигателей / С.М. Шляхтенко, В.М. Акимов, Р.И. Курзинер и др. – М.: Машиностроение, 1987. – 568 с.
Кулик Н. С. Параметрические методы оценки технического состояния авиационных ГТД в эксплуатации. – К.: КИИГА, 1993. – 139 с.
Downloads
Як цитувати
Dmytriev, S., Chokha, Y., & Fedorchuk, O. (2005). Методика діагностування ступеня несправності паливних форсунок газотурбінних двигунів в умовах експлуатації. Вісник Національного авіаційного університету, 24(2), 39–40. https://doi.org/10.18372/2306-1472.24.1141
Номер
Розділ
Сучасні авіаційно-космічні технології
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).