Загальний підхід до задач аналізу та синтезу параметрів радіолокаційних інформаційних полів

Автор(и)

  • А. В. Нестеров Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.7.11301

Анотація

Розглянуто поняття радіолокаційного інформаційного поля (РЛІП) і наведено систему показників його якості. Запропоновано загальний підхід до питань аналізу і синтезу параметрів РЛІП, схеми систематизації умов складання даних задач, відзначено особливості їхнього розв’язання

Посилання

Нестеров А.В. Решение распределительной задачи при синтезе параметров радиолокационных информационных полей // Вісник КМУЦА.-№ 1. - К.: КМУЦА, 1999. - С. 101-107.

Пиявский С.А. Об оптимизации сетей // Изв. АН СССР, Техническая кибернетика. - 1968. -№ 1. - С. 68-72.

Downloads

Як цитувати

Нестеров, А. В. (2000). Загальний підхід до задач аналізу та синтезу параметрів радіолокаційних інформаційних полів. Вісник Національного авіаційного університету, 7(3-4), 272–276. https://doi.org/10.18372/2306-1472.7.11301

Номер

Том 7 № 3-4 (2000)

Розділ

Сучасні авіаційно-космічні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).