Комплексний підхід до проблеми вдосконалення капілярного неруйнівного контролю елементів авіаційної техніки
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.7.11262Анотація
Подано теоретичне обгрунтування інтенсифікації процесів капілярної дефектоскопії на основі багатофазних і багатокомпонентних потоків. Розглянуто методи розрахунку параметрів розпилювальних пристроїв з використанням газодинамічних функційПосилання
Прохоренко П.П., Мигун Н.П. Введение в теорию капиллярного контроля /Под ред. А.С.Боровикова. - Минск: Наука и техника, 1988. - 207 с.
Франчук Г.М. Интенсификация процессов обслуживания и ремонта авиационной техники с применением многофазных многокомпонентных потоков: Дис—д-ра техн. наук. - К.: КНИГА, 1998.-32 с.
Черный Л.Т. Электризация металлических тел в аэрозольных потоках с твердой слабопроводящей дисперсной фазой //ДАН СССР. - 1980, - Т. 254. - № 3. - С. 567-570.
Франчук Г.М., Ушаков В.В., Савченко В.И. и др. Генераторы заряженного аэрозоляИ Известия АН СССР: Энергетика и транспорт. - 1982. - № 5. - С. 118-127.
Абрамович Г.М. Прикладная газовая динамика. -М.: Наука, 1969. - 824 с.
Саранчук В.И., Рекун В.В., Поздняков Г.А. Электрические поля в потоке аэрозолей. -К.: Наук, думка, 1981. - 112 с.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).