Імітаційна модель руйнування авіаційних волоконних полімерно-композиційних матеріалів
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.7.11261Анотація
Розглянуто моделі, які імітують вплив блискавки на діелектричні конструкційні матеріали з елементами блискавкозахисту. Описано моделі розтікання струму в багатошаровому матеріалі та термічної деструкції волоконних полімерно-композиційних матеріалів від впливу струму блискавки, що протікає по цих матеріалахПосилання
Аронов М.А. Применение метода координации изоляции при выборе систем молниезащиты // Известия вузов: Энергетика. - 1989. - №5. - С. 38-42.
Авруцкий В.А. Оптимизация сеточной молниезащиты изделий из диэлектрических конструкционных материалов // Электричество. - 1992. - №1. - С. 27-31.
Kimg J.T., Amason М.Р. Electrical conductive characteristics of graphite composite structures // IEEE Int. Symp. Electromagn. Compat., Washington, D C, 1977. - P. 403-408
Downloads
Як цитувати
Синеглазов, В. М., & Клюс, В. В. (2000). Імітаційна модель руйнування авіаційних волоконних полімерно-композиційних матеріалів. Вісник Національного авіаційного університету, 7(3-4), 44–48. https://doi.org/10.18372/2306-1472.7.11261
Номер
Розділ
Аерокосмічні системи моніторінгу та керування
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).