Моделювання гідроабразивного зношування матеріалів лабораторним методом

Автор(и)

  • В. В. Шевеля Национальный авиационный университет
  • В. И. Дворук Национальный авиационный университет
  • А. С. Посташ Национальный авиационный университет
  • А. В. Радченко Национальный авиационный университет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.7.11260

Анотація

Запропоновано методику скорочення тривалості випробування за рахунок суміщення в одному експерименті двох видів взаємодії зразків із гідроабразивним середовищем

Посилання

Погодаев Л.И., Шевченко П.А. Гидроабразивный и кавитационный износ судоввого оборудования - Л.: Судостроение, 1984.-264 с.

Степнов М.Н. Статистические методы обработки результатов механических испытаний-М.: Машиностроение, 1985. - 187 с.

Животовский Л.С., Самойловская Л.А. Техническая механика гидросмесей и грунтовые насосы - М.: Машиностроение, 1986. - 224 с.

Downloads

Як цитувати

Шевеля, В. В., Дворук, В. И., Посташ, А. С., & Радченко, А. В. (2000). Моделювання гідроабразивного зношування матеріалів лабораторним методом. Вісник Національного авіаційного університету, 7(3-4), 39–43. https://doi.org/10.18372/2306-1472.7.11260

Номер

Том 7 № 3-4 (2000)

Розділ

Аерокосмічні системи моніторінгу та керування

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).