Юрисдикція щодо правопорушень вчинених на борту літака під час польоту за Токійською конвенцією 1963
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.69.11064Ключові слова:
авіаційна безпека, авіаційні правопорушення, злочини на борту повітряного судна, міжнародне повітряне право, Токійська конвенція, юрисдикціяАнотація
Мета: основна мета даної статті полягає в уточненні деяких аспектів юрисдикції щодо злочинів та інших правопорушень вчинених на борту повітряного судна під час польоту. У статті розглядається правовий механізм регулювання авіаційної безпеки відповідно до Токійської конвенції 1963 року, а також оцінюється його ефективність щодо попередження правопорушень проти авіаційної безпеки у майбутньому. Методи: для аналізу правового регулювання у сфері юрисдикції щодо злочинів та інших правопорушень, вчинених на борту повітряного судна під час польоту, використано метод індукції, системний підхід, формально-юридичний та case-study методи. Результати: з дослідження випливає, що хоча Токійська конвенція внесла значний внесок у встановлення більш чітких правил юрисдикції щодо злочинів та інших правопорушень, вчинених на борту повітряних суден, вона не є досконалою і містить певні недоліки. Таким чином, законодавство у сфері юрисдикції щодо злочинів та інших правопорушень, вчинених на борту повітряного судна під час польоту, потребує доповнення та вдосконалення. Обговорення: результати дослідження дозволяють виділити основні недоліки Токійської конвенції. По-перше, Конвенція не надає чіткого визначення або переліку злочинів та інших правопорушень, до яких вона застосовується; натомість у цьому питанні вона покладається на внутрішні закони держав. Крім того, наявність виключення про злочини політичного, расового або релігійного характеру (“freedom fighter exception”) і відсутність дієвого примусового механізму може стати перешкодою для досягнення основних цілей Конвенції – забезпечення правосуддя у разі порушення авіаційної безпеки, а також запобігання подібним злочинам та іншим правопорушенням у майбутньому. Таким чином, подальше вдосконалення законодавства в галузі авіаційної безпеки є необхідним для забезпечення його ефективності та відповідності викликам сьогодення.
Посилання
Convention on International Civil Aviation, arts. 17-18, opened for signature Dec. 7, 1944, 61 Stat. 1180, 15 UNTS. 295 (entered into force Apr. 4, 1947).
Convention on Offences and Certain Other Acts Committed on Board Aircraft, opened for signature Sept. 14, 1963, 704 UNTS 219 (entered into force Dec. 4, 1969).
U.S. v Cordova, 89 F. Supp. 298 (EDNY 1950).
Shubber S. (1973) Jurisdiction Over Crimes on Board Aircraft. Springer Netherlands, The Hague.
U.S. Public Law 514, July 12, 1952.
Evans M.D. (2010) International Law. Oxford University Press.
McCarthy J.G. (1989) The Passive Personality Principle and Its Use in Combatting International Terrorism. 13 Fordham International Law Journal 298.
Criminal Code of the Russian Federation 1996, art. 12(1).
Havel B.F., Sanchez G.S. (2014) The Principles and Practice of International Aviation Law. Cambridge University Press.
Bonn Declaration on International Terrorism, Pub. Papers 1308, Jul. 17, 1978, reprinted in 17 ILM 1285.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).