Біологічне руйнування будівельних конструкцій і виробів в аеропортах
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.1.11001Анотація
Подано відомості про проблеми захисту будівельних конструкцій від біологічних пошкоджень. Розглянуто проблеми процесів біокорозії, хімічної корозії, а також наведено приклади методів захисту дерев’яних, металевих, бетонних та залізобетонних конструкційПосилання
Кулик Е.С., Карякіна М.І. Микроорганизмы и низшие растения - разрушители материалов и издеий,- М.: Наука, 1979,- с. 246.
Кулик Е.С. Біостійкість лакофарбових покриттів // Биоповреждения в строительстве.-М.:Стройиздат, 1984,-с. 84.
Биологические повреждения строительных й промышленных материалов,- К.: Наук, думка, 1978. - 102 с.
Біопошкодження в будівництві.-М.: Стройиздат, 1984,- 280 с.
Москвін В.М., Іванов Ф.М. Корозія бетону і залізобетону, методи їх захисту.-М.; Стройиздат, 1980-с. 534.
Downloads
Як цитувати
Зеленкова, Г. Ф., & Запорожченко, О. Ю. (1998). Біологічне руйнування будівельних конструкцій і виробів в аеропортах. Вісник Національного авіаційного університету, 1(1), 390–396. https://doi.org/10.18372/2306-1472.1.11001
Номер
Розділ
Хімічні технології, хімотологія
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).