Експериментальні дослідження дренування поверхневих вод дренажними шарами аеродромних покриттів в умовах неусталеної фільтрації

Автор(и)

  • Л. І. Баришпол Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.1.11000

Анотація

Викладено матеріали експериментальних досліджень на фізичній моделі дренажного шару аеродромного (дорожнього) покриття процесу нестаціонарної фільтрації з метою отримання експериментальних залежностей часу його осушення від потужності дренажного шару та його гідравлічного ухилу. Дренажний шар відсипався з різних фільтруючих матеріалів: щебеню, жорстви, піску середньої крупнистості. Отримані результати можуть бути використані для перевірки достовірності відповідних теоретичних залежностей

Downloads

Як цитувати

Баришпол, Л. І. (1998). Експериментальні дослідження дренування поверхневих вод дренажними шарами аеродромних покриттів в умовах неусталеної фільтрації. Вісник Національного авіаційного університету, 1(1), 385–389. https://doi.org/10.18372/2306-1472.1.11000

Номер

Том 1 № 1 (1998)

Розділ

Хімічні технології, хімотологія

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).