Методичні аспекти нового методу визначення вмісту смолистих речовин у паливах для реактивних двигунів
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.1.10991Анотація
Наведені результати досліджень впливу компонентного складу палива на величину його магнітооптичної активності. Встановлено, що вуглеводневий склад палива не впливає на магнітооптичну активність смол і визначається тільки їхньою концентрацією. Це дозволяє визначити вміст смол у паливах будь-якої марки новим методомПосилання
Кузнецова Е.Я., Конончук Е.П. Определение содержания смол в авиационном топливе магнитооптическим методом // Вопросы химмотологии и эксплуатации авиационной наземной техники: Сб. науч. тр. - Киев:КМУГА, 1996 - С. 72 - 75.
Саблина З.А. Состав и химическая стабильность моторных топлив - М.: Химия, 1972 -
с.
Литвинов А.А. Основы применения горюче-смазочных материалов в ГА. - М.: Транспорт, 1987 - 308 с.
Downloads
Як цитувати
Соловьев A. M., & Кузнецова, О. Я. (1998). Методичні аспекти нового методу визначення вмісту смолистих речовин у паливах для реактивних двигунів. Вісник Національного авіаційного університету, 1(1), 355–357. https://doi.org/10.18372/2306-1472.1.10991
Номер
Розділ
Хімічні технології, хімотологія
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).