Оптимізація доставки вантажів літальними апаратами
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.1.10986Анотація
Викладений підхід до оптимізації доставки вантажів літальними апаратами за критерієм важливості обслуговування об'єктів з урахуванням технічних та просторових обмежень. Для оцінки важливості об'єктів та ранжування варіантів розподілення засобів доставки вантажів запропоновано застосовувати метод аналізу ієрархійПосилання
Сухарев А.Г., Тимохов A.B., Федоров В.В. Курс методов оптимизации. - М.: Наука, 1986.-328 с.
Крушевский A.B. Справочник по экономико-математическим моделям и методам. -К : Техніка, 1982.-208 с.
Кудрявцев ЕМ. Исследование операций в задачах, алгоритмах и программах. - М: Радио и связь, 1984. - 184 с.
Волкович В.Л., Волошин А.Ф., Заславский В.А. и др. Модели и методы оптимизации надежности сложных систем. - К.: Наук, думка, 1992. - 312 с.
Саати Т., Керне К. Аналитическое планирование. Организация систем. -М.: Радио и связь, 1991.-224 с.
Downloads
Як цитувати
Котляров, В. П., Косогов, А. Н., & Потемкин, М. М. (1998). Оптимізація доставки вантажів літальними апаратами. Вісник Національного авіаційного університету, 1(1), 322–324. https://doi.org/10.18372/2306-1472.1.10986
Номер
Розділ
Інформаційні технології
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).