Про застосування методів регресивного аналізу в задачах структурної ідентифікації при неповній інформації про похибки вимірювання

Автор(и)

  • С. А. Архипова Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.1.10985

Анотація

Розглянута можливість використання методів регресивного аналізу при розв'язанні задач ідентифікації в умовах відсутності інформації про властивості похибки вимірювань. Показана недостатність цих методів для отримання якісних результатів

Посилання

Себер Дж. Линейный регрессионный анализ - М.: Мир, 1980 - 456 с.

Львовский E.H. Статистические методы построения эмпирических формул. - М.: Высш. шк, 1982. -224 с.

Пугачев B.C. Теория вероятностей и математическая статистика. - М.: Наука, 1979.-496 с.

Вучков И., Л. Бояджиева, Е. Солаков и др. Прикладной линейный регрессионный анализ. - М.:Финансы и статистика, 1987. - 239 с.

Downloads

Як цитувати

Архипова, С. А. (1998). Про застосування методів регресивного аналізу в задачах структурної ідентифікації при неповній інформації про похибки вимірювання. Вісник Національного авіаційного університету, 1(1), 315–321. https://doi.org/10.18372/2306-1472.1.10985

Номер

Том 1 № 1 (1998)

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).