Оптимізація та розпаралелювання алгоритмів аналізу електронної системи методом нечіткої класифікації
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.1.10975Анотація
Сучасні комп'ютерні засоби дозволяють моделювати електронні системи у відповідності з класичними методами аналізу і синтезу на основі теорії нечіткої класифікації інформаційних об'єктів без формування проміжних матричних, топологічних та інших моделейПосилання
Нагорный Л.Я. Декомпозиция и распараллеливание алгоритмов решения систем не линейных уравнений большой размерности. - К.; Знание, 1981. - 26 с.
Дмитришин Р.В. Поліномні методи символьного аналізу електричних кіл Автореферат дис. на здобуття наук, ступеня д-ра техн. наук. - Львів, 1996. - 34 с.
Шевелев А.Г. Идентификация динамических объектов с многими регулируемыми величинами. //Проблемы моделирования и цифровой обработки сигналов-К.;КМУГА, 1996. - С.26-30.
Кудиненко А.В., Шибицкий В,П., Савчук Н.Н. Структурный метод идентификации электронной системы с распараллеливанием вычислительного процесса.- :КМУГА,1997.
Усынин В.И. Структура множества цепей. -К.:Вища шк., 1980 . - 102 с.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).