Загальна постановка та головні задачі про взаємодію поздовженого та бічного руху літального апарату
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.1.10956Анотація
Подані загальна постановка та головні особливості задачі про взаємодію поздовженого та бічного руху літальних апаратів, відмічається явище синхронізації руху і пропонується застосувати узагальнення принципу розділення рухів для аналізу критичних щодо угла атак режимів польотуПосилання
Остославский И.В.,Стражева И.В. Динамика полета. Устойчивость и управляемость летательных аппаратов, -М.: Машиностроение, 1965. - 450 с.
Блехман И.И. Синхронизаци динамических систем. -М. :Физматгиз, 1971 - 820 с
Котик М.Г. Критические режимы сверхзвукового самолета.-М,: Машиностроение, 1967. - 310 с.
Кудиненко А.В. Обобщение принципа разделения движений для анализа критических режимов полета летательных аппаратов,-К.:КВВАИУ,1977 - 27 с.
Кудиненко А.В. Многосвязные системы динамики полета.-К.:КВВАИУ, 1978,- 216 с
Downloads
Як цитувати
Кудиненко, А. В. (1998). Загальна постановка та головні задачі про взаємодію поздовженого та бічного руху літального апарату. Вісник Національного авіаційного університету, 1(1), 169–172. https://doi.org/10.18372/2306-1472.1.10956
Номер
Розділ
Сучасні авіаційно-космічні технології
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).