Вплив частотно-часових невизначеностей на ефективність широкосмугових систем зв'язку

Автор(и)

  • С. М. Паук Національний авіаційний університет
  • А. К. Кавасмі Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.1.10953

Анотація

Запропоновано модель для оцінки впливу частотно-часових невизначеностей на ефективність широкосмугових систем зв'язку, а також впливу кількості позицій широкосмугового сигналу на ефективність системи сигналів

Посилання

Варахин Л.К. Системы связи с шумоподобными сигналами. -М.: Радио и связь, 1985. -384 с.

Зюко А.Г. Помехоустойчивость и эффективность систем связи. -М: Радио и связь, 1988. -360 с.

Зелинский Д.И., Лучук A.M., Паук СМ. Приемники дискретных многопозиционных сигналов. -К.: Наук, думка, 1976. -240 с.

Downloads

Як цитувати

Паук, С. М., & Кавасмі, А. К. (1998). Вплив частотно-часових невизначеностей на ефективність широкосмугових систем зв’язку. Вісник Національного авіаційного університету, 1(1), 152–154. https://doi.org/10.18372/2306-1472.1.10953

Номер

Том 1 № 1 (1998)

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).