Прискорені випробування твердого тіла по інтенсивності інфрачервоного випромінювання
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.1.10856Анотація
Викладено методику прискорених неруйнуючих випробувань, що дозволяє з високою точністю визначати межу витривалості металевих зразків як в стані поставки, так і після попередніх навантажень або різних технологічних операційПосилання
Трощенко В. Т. Деформирование и разрушение металлов при многоцикловом нагружении.-Киев: Наук, думка, 1981.-343 с.
Канарчук В.Е., Деркачев О.Б., Желнов Г.Н., Дмитриев Н.Н. Методика ускоренных испытаний стальных образцов на усталость // Заводская лаборатория.-1988.-№3 - С. 75-77.
Методы неразрушающих испытаний //Под ред. Д. Шарпа.-М.: Мир, 1972,- 494 с.
Трощенко В. Т. Усталость и неупругость металлов. -Киев: Наук, думка, 1971.-267 с.
А.с. 1379689. Способ определения предела выносливости / Н.Н. Дмитриев, В.Е. Канарчук, О.Б. Деркачев. Бюл. № 9
Downloads
Як цитувати
Дмитриев, Н. Н., & Скрипец, А. В. (1998). Прискорені випробування твердого тіла по інтенсивності інфрачервоного випромінювання. Вісник Національного авіаційного університету, 1(1), 49–53. https://doi.org/10.18372/2306-1472.1.10856
Номер
Розділ
Аерокосмічні системи моніторінгу та керування
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
