ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ ВИПРОБУВАНЬ ТРАНСМІСІЙНИХ МАСТИЛ З УРАХУВАННЯМ ВТОРИННИХ СТРУКТУР
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.21.1027Анотація
Запропоновано методику випробувань трансмісійних мастил, яка надає можливість конcт-рукторам трибосистем підбирати найбільш ефективні паливно-мастильні матеріали відпо-відно до умов їх роботи у вузлах трансмісії.
Посилання
Стельмах О.У., Сидоренко О.Ю., Костюник Р.Є. Методика идентификации ГСМ по противоизносным и антифрикционным свойствам с учетом реальных условий их работы // Технологические системы. – К. – 2002.– №3. – С. 96–101.
Крагельский И.В. Основы расчетов на трение и износ. – М.: Машиностроение, 1977. – С. 72.
Дроздов Ю.Н. Трение и износ в экстремальных условиях. – М.: Машиностроение, 1986. – С. 114.
Downloads
Як цитувати
Сидоренко, О. (2004). ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ ВИПРОБУВАНЬ ТРАНСМІСІЙНИХ МАСТИЛ З УРАХУВАННЯМ ВТОРИННИХ СТРУКТУР. Вісник Національного авіаційного університету, 21(3), 26–28. https://doi.org/10.18372/2306-1472.21.1027
Номер
Розділ
Сучасні авіаційно-космічні технології
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).