ВПЛИВ СТАЛОСТІ ЛІНІЙНОГО КОНТАКТУ ТРИБОСИСТЕМИ КОВЗАННЯ НА ЇЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.21.1025Анотація
Експериментально доведено, що сталість лінійного контакту трибосистеми ковзання значно впливає на її основні експлуатаційні характеристики, а саме, протиспрацьовувальні та антифрикційніПосилання
Крагельский И.В., Добычин М.Н., Комбалов В.С. Основы расчетов на трение и износ. – М.: Машиностроение, 1977. – С. 58–62.
Браун Е.Д. Об учете масштабного фактора при лабораторных испытаниях // Научные принципы и новые методы испытания материалов для узлов трения: Сб. – М.: Наука, 1968. – С. 182–192.
Стельмах О.У., Сидоренко О.Ю., Костюник Р.Е. Методика идентификации ГСМ по противоиз-носным и антифрикционным свойствам с учетом реальных условий их работы // Технологические системы. – К. – 2002. – №3. – С. 96–101.
Инструкция по эксплуатации. – Munhen. Ltd. ELmatic. RFL Optimol Test System. – 1978. – С. 3.
Downloads
Як цитувати
Костюнік, Р. (2004). ВПЛИВ СТАЛОСТІ ЛІНІЙНОГО КОНТАКТУ ТРИБОСИСТЕМИ КОВЗАННЯ НА ЇЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ. Вісник Національного авіаційного університету, 21(3), 23–25. https://doi.org/10.18372/2306-1472.21.1025
Номер
Розділ
Сучасні авіаційно-космічні технології
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).