МЕТОДИ ШИФРУВАННЯ НА ОСНОВІ ПЕРЕСТАНОВКИ БЛОКІВ ЗМІННОЇ ДОВЖИНИ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.17.8794Ключові слова:
перестановка, блоки змінної довжини, відкрите повідомлення, шифротекст, генератор псевдовипадкових чисел.Анотація
Однією з основних операцій, яка використовується в багатьох блокових шифрах, є перестановка. Сучасні блокові шифриздійснюють операцію перестановки лише в межах окремого блоку або невеликої групи блоків. В одній з попереднійпублікацій було запропоновано метод псевдовипадкової перестановки блоків в межах усього повідомлення, однак у сучаснихшифрах довжина блоку є фіксованою, тому, навіть після перестановки блоків, початкові та кінцеві позиції блоківзалишаються відомими. Для підвищення криптографічної стійкості запропоновано здійснювати розбиття повідомленняна блоки змінної довжини. Розроблено методи шифрування на основі перестановки блоків змінної довжини, сформованорекомендації стосовно кількості можливих значень довжини блоку та діапазону цих значень, запропоновано правилаформування псевдовипадкових значень довжин блоків, наведено їх порівняння з точки зору забезпечення стійкості.Посилання
Шеннон К. Работы по теории информации и кибернетике. — М.: Изд. иностр. лит., 1963. — 830 с.
Шнайер Б. Прикладная криптография. – М.: Триумф, 2002 – 816 с.
Ковалевский В. Криптографические методы. – М.: "Компьютер Пресс", 1993 – 236 с.
Баричев С. Г., Гончаров В. В. Стандарт AES. Алгоритм Rijndael. – М.: "Горячая линия – Телеком", 2002 – с. 30 – 35.
Лужецький В.А. Метод формування перестановок довільної кількості елементів /В.А.Лужецький, І.С.Горбенко // Захист інформації. – 2013. – №3 – С. 262-267.
Кнут Д. Искусство программирования. Часть 2. –М.: "Мир", 1976 – 788 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
2015-06-08
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).