ОСОБЛИВОСТІ АЛГОРИТМУ ПОПЕРЕДНЬОЇ ОБРОБКИ ЗОБРАЖЕННЯ РАЙДУЖНОЇ ОБОЛОНКИ ОКА

Автор(и)

  • Любовь Влaдимировнa Рябова Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.17.8205

Ключові слова:

розпізнавання зображень, райдужна оболонка ока, обробка зображень біометрична ідентифікація особи, сегментація

Анотація

В статті представлений короткий огляд по дуже не численній проблематиці біометричної ідентифікації по райдужній оболонці ока. Як правило, вихідне зобра-ження спотворене шумами апаратури сканування, дис-кретизації або каналів передачі даних, в результаті чого зображення мають нерівномірну яскравість і контраст-ність. Це призводить до розривів лінійних об'єктів, маскуванні складних об'єктів аналізу, що призводить до великого числа помилок і відмов, особливо автоматич-них систем ідентифікації та розпізнавання. Передобро-бка включає: вирівнювання загального яркостного фону зображення, ліквідацію на вихідному зображенні високочастотних перешкод і різного роду артефактів, контрастування бінарного зображення та інших функ-ціональних перетворень. Вихідний опис вихідного інформаційного образу має бути максимально пристосований для зберігання, передачі та аналізу всіх допустимих рішень. Але при всіх цих перетвореннях одним з найважливіших показників має бути збереження максимального числа особливих «ключових» елементів вихідної інформації. Визначено перспективні напрями подальших досліджень у галузі розпізнавання зображень райдужної оболонки ока. В якості тестових даних використані зображення з відкритої бази даних.

Біографія автора

Любовь Влaдимировнa Рябова, Національний авіаційний університет

aсистeнт кaфeдри зaсобів зaхисту інформaції

Посилання

. Автоматическая идентификация. Идентификация биометрическая. Форматы обмена биометрическими данными: ГОСТ Р ИСО/МЭК 19794-6-2006-2007, часть 6. Данные изображения раду-жной оболочки глаза. – 28 с.

. Монич Ю., Старовойтов В. Обработка изобра-жений радужной оболочки глаза в целях иден-тификации границ радужной оболочки глаза // Искусственный интеллект, 3, 2009. – C. 397-403.

. Павельева Е., Крылов А. Поиск и анализ ключевых точек радужной оболочки глаза методом преобразования Эрмита // Информатика и ее применения. т.4, в.1, 2010. – C. 79-82.

. Рябовa Л.В., Голeмбиeвскaя Ю.Г. Бaзовыe опeрaторы для обрaботки изобрaжeний рaдужной оболочки глaзa // Нaукa і молодь: Зб. нaук. пр. – К.: НAУ, 2006. – Вип.6.– С. 45-48.

. Трекин А. Метод проекций яркости при поиске зрачка на изображении//Технические науки и практика. Сб. трудов «Молодой ученый – 2012», Чита. – C. 24-28.

. C. Boyce et all., «Multispectral Iris Analysis: A Preliminary Stady», IEEE CSPress, 2006, pp. 51-56.

. J. Daugman, «High connfidence visual recognition of persons by a test of statistical independence», IEEE Transactions on Pattern Analysis and Machine Intelligence, vol.15 (11), рр. 1148-1161, 1993.

. L. Flom, A. Safir, US Patent # 4 641, 349, U.S. Gjvernment Printng Office, Washington, DC, 1987.

. Hollingsworth K. Pupil dilation Iris biomenrric performance / K. Hollingworth, P.Flynn //Computer Vision and Image Understanding. - Vol.113 - pp. 150-157, 2009.

. M. Sunder, A.Ross «Iris Image Retrielval Based on Macrofeatures» ICPR 2010, pp. 1316-1321.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-05-28

Номер

Том 17 № 1 (2015)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).