Метод визначення цінності інформаційних активів організації
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.16.7541Ключові слова:
системи управління знаннями, інформаційні активи, оцінка інформаційних активів, вимоги з управління інформаційними активами, вербальний метод порядкової класифікації, моделі інформаційних активів організаціїАнотація
Розробка і впровадження оптимальних методів захисту та управління інформаційними активами, ефективний розподіл ресурсів компанії можливо при правильному визначенні цінності інформаційних активів. Фахівці з управління знаннями розглядають інформаційні активи як частина інтелектуального капіталу і пропонують, як правило, кількісні методи для його вимірювання, пов'язані з оцінкою вартості. Такий підхід не досить ефективний у системах управліннябезпекою інформаційних активів. Для вирішення завдання оцінки інформаційних активів організаціїпропонується застосувати новий метод визначення цінності ІА на основі методу порядкової класифікації та системологічного класифікаційного аналізу. Використання цього методу дозволить формалізувати визначення цінності інформаційного активу, забезпечить універсальний характер визначення цінності,дозволить врахувати при підборі критеріїв специфіку роботи організації та пріоритети осіб, які здійснюють управління безпекою інформаційних активів.Посилання
. Оценка интеллектуального капитала [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www/URL: https://sites.google.com/ site/
upravlenieznaniami/intellektualnyj-kapital/ocenkaintellektualnogokapital – 01.03.14. – Загл. с экрана.
. Methods for Measuring Intangible Assets. Karl-Erik Sveiby. 2010 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www/URL: http://www.sveiby.com/ articles/IntangibleMethods.htm – 01.03.14. – Загл. с экрана.
. Грайворонський, М.В. Безпека інформаційнокомуникативних систем / М.В. Гайворонський, О.М. Новиков. – BHV, 2009. – 608 с.
. International standard. Information technology – Security techniques – Information security management systems – Requirements. ISO/IEC 27001:2013(Е) Second edition 2013-10-01.
. Юдін О.К., Корченко О.Г., Конахович Г.Ф. Захист інформації в мережах передачі даних. – К.: Вид-во ТОВ «НВП»ІНТЕРСЕРВІС», 2009. – 716 с.
. Кобрин М.В. 18-й Международный молодежный форум «Радиоэлектроника и молодежь в XXI веке». Сб. материалов форума. Т.9. Международная конференция «Управление знаниями и конку-
рентная разведка» – Харьков: ХНУРЭ. 2014. –
С. 56 – 57.
. Косило, Н.С. Консолидация информации о деятельности организации: системологический вербальный подход / Н.С. Косило, Д.Б. Ельчанинов, О.Н. Гуца. – Системи обробки інформації
, випуск 3(98).
. Ларичев, О. И. Вербальный анализ решений / О. И. Ларичев. – М. : Наука, 2006. – 181 с.
. Ларичев, О.И. Качественные методы принятия решений. Вербальный анализ решений / О.И. Ларичев, Е.М. Мошкович. – М. : Наука. Физматлит, 1996. – 208 с.
. Петровский, А.Б. Пространства множеств и мультимножеств / А.Б. Петровский. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – 248 с.
. Димитриади, Г.Г. Система поддержки принятия решений и метод ЗАПРОС-III: ранжирование многокритериальных альтернатив с вербальными оценками качества / Г.Г. Димитриади,
О.И. Ларичев // Автоматика и телемеханика. – 2005. – № 8. – С. 146–160.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).