Метод перевірки ефективності захисту акустичної інформації
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.10.5500Анотація
В даній статті запропонований метод експрес-аналізу ефективності захисту акустичної інформації.
Посилання
Хорошко В.А., Чекотков A.A. Методы и средства защиты информации. - К.: ЮНИОР, 2003.-501 с.
Пирогов A.A. К вопросу о фонетическом кодировании речи // Электросвязь, № 10, 1967. -С. 24-31.
Соболев В.П., Титова Г.В. Исследование объективного метода экспресс-анализа качества каналов передачи речевых сообщений / Автоматическое распознавание слуховых образов: Тезисы докладов VIII Всесоюзного семинара, ч. 1. - Львов, 1974. - С. 87 - 89.
Тимошенко П.Ю., Салтевский М.В., Жариков Ю.Ф. Теория и практика использования следов памяти (идеальных отображений) в расследовании преступлений / Отв. ред. проф. P.C. Белкин. - К.: УАВДЛ991. - 88 с.
Соловьев А.И. Основы психологии слуха. — Л.: Изд. Ленингр. ун-та, 1972. - 187 с.
Калинцев ЮЖ. Разборчивость речи в цифровых вокодерах. - М.: Радио и связь, 1991. -220 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).