Модель поширення засобів прихованого інформаційного впливу
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.14.5434Анотація
У статті зроблена: спроба розгляду підходів до моделювання засобів прихованого інформаційного впливу з позиції інформаційної взаємодії інформаційних систем з метою визначення меж цього поширення.
Посилання
Коженеський С.Р., Кузнецов Г.В., Хорошко В.О., Чирков Д.В. - Термінологічний довідник з питань технічного захисту інформації/ За ред. проф. В.О. Хорошка, вид.4-е, доповнене й перероб. - К.: Вид. ДУІКТ, 2007,-365с.
Браіловський М.М., Головань С.M. та інші. - Технічний захист інформації на об'єктах інформаційної діяльності/ За ред.проф. В.О. Хорошка. - К: Вид. ДУІКТ, 2007. - 178с.
Расторгуев С.П. Инфицирование как способ защиты жизни. Вирусы: биологические, социальные, психические, компьютерные. — М.: Яхтсмен, 1996. - 121с.
Азаров С.С., Хорошко В.А. - Современные методы провайдинга. - К.: ПолиграфКонсалтинг, 2006. - 98с.
Волобуев C.B. к вопросу об информационном взаимодействии систем // Вопросы защиты информации, № 4, 2002. - с.2-7.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).