Методи коннектевізму та захист в них

Автор(и)

  • І А Терейковський Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.11.5375

Анотація

Методи коннектевізму та захист в них

Посилання

Терейковский И.А. Использование искусственных нейронных сетей в задачах распознавания атак на компьютерные системы. // Захист інформації, 2006, №3. - С.57-65 .

Терейковський I.A. Концепція визначення оптимального режиму контролю захищеності програмного забезпечення комп'ютерних систем // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. - Київ, 2006. - Випуск 1(12) - С.88-96

Терейковський I.A. Концепція використання марківських процесів для контролю атак на програмне забезпечення комп'ютерних систем та мереж. Науковий журнал "Захист інфорації" №3 2005, с.37-49.

Терейковский И.А. Моделирование профилей нормального поведения компьютерных систем. // Защита информации, Сб. н. тр. К.: НАУ. -2006. - С. 103-108.

Терейковський I.A. Нейронні мережі в засобах захисту комп'ютерної інформації.- К.: TOB ПоліграфКонсалтинг, 2007. - 209 с.

##submission.downloads##

Номер

Том 11 № 1(42) (2009)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).