Протоколи і механізми безпеки інформації в комп'ютерних системах і мережах
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.11.5373Анотація
Протоколи і механізми безпеки інформації в комп'ютерних системах і мережах
Посилання
Горбенко И.Д., Потий А.В., Терещенко П.И. Рекомендации международных стан- дартов по оценке безопасности информационных технологий // Материалы третьей между- народной научно-практической конференции "Безопасность информации в информационно- телекоммуникационных системах".- Киев, 2000.-С. 150-160.
Бондаренко М.Ф., Черных С.П., Горбенко И.Д., Замула А.А., Ткач А.А. Методологические основы концепции и политики безопасности информационных технологий/7 Радио- техника. Всеукраинский межвед. научн.-техн. сб. - 2001. -Вып.119.-С.5-17.
Горбенко И.Д., Потий А.В., Терещенко П.И. Критерии и методология оценки безопасности информационных технологий // Радиотехника. Всеукраинский межвед.
Вильям Столингс. Криптография и защита сетей. Принципы и практика Изд. Дом "Вильямс".М.С-П.К. -2001.-670с.
Хорев П. Б. Методы и средства защиты информации в компьютерных системах. Изд. Академия-2005. -256 с.
Романец Ю.В., Тимофеев П.А., Шаньгин В.Ф. Защита информации в компьютерных системах и сетях / Под ред. В.Ф. Шаньгина.-2-e изд., перераб. и доп.-М.: Радио и связь, 2001.-376 с.
Вихорев С. В. Классификация угроз информационной безопасности // http://www2.cnews.ru/ comments/security/elvis_class.shtm.l
Cryptrec. Cryptrec liaison report to ISO/IEC 18033-2 and 18033-3. Technical report, Cryptography Research and Evaluation Committees, October 2002.
National Institute of Standards and Technology, "FIPS-197: Advanced Encryption Stan- dard." Nov. 2001. Available at http://csrc.nist.gov/publications/ fips/fipsl97/fips-197.pdf
National Institute of Standards and Technology, "FIPS-46-3: Data Encryption Stan- dard." Oct. 1999. Available at http://csrc.nist.gov/publications/fips/ fips46-3/fips46-3.pdf
Шеннон К. Теория связи в секретных системах // Шеннон К. Работы по теории информации и кибернетике. - М.: Изд-во иностранной литературы, 1963. - С.333-402.
Разборов А.А. Основы теории сложности вычислений // Лекция 23 апреля 1998 года.
Final report of European project number 1ST-1999-12324, named New European Schemes for Signatures, Integrity, and Encryption. April 19, 2004. - p. 836.
Саломаа А. Криптография с открытым ключом: Пер. с англ., - М.:Мир, 1995. -318с.
Стасєв Ю.В., Кузнецов О.О., Корольов Р.В. Аналіз існуючих послуг і механізмів захисту інформації// Системи озброєння і військова техніка. - X.: ХУПС. - 2006.4(8)-С.81-87.
Кузнецов А.А., Евсеев С.П., Томашевский Б.П., Жмурко Ю.И. Исследование протоколов и механизмов защиты информации в компьютерных системах и сетях// Збірник наукових праць ХУ ПС. -Харків: ХУПС. - 2007. - Вип. 2 (14). - С. 102-111.
Сидельников В.М. Криптография и теория кодирования. Материалы конференции «Московский университет и развитие криптографии в России», МГУ. - 2002. - 22с.
Сидельников В.М., Шестаков С.О. О системе шифрования, построенной на основе обобщенных кодов Рида-Соломона.//Дискретная математика.-1992.-Т.4.№3.-С.57-63.
Кузнецов A.A., Евсеев С.П. Разработка теоретико-кодовых схем с использованием эллиптических кодов. // Системи обробки інформації. - Харків: ХВУ. -2004 - Вип. 5. - С. 127-132.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).