Класифікація моделей загроз для генераторів випадкових та псевдовипадкових чисел
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.8.4970Анотація
Приведені різні моделі (визначення) генераторів випадкових га псевдовипадкових чисел, проведений їхній порівняльний аналіз. Класифіковані ймовірні атаки на генератори, атаки формалізовані у відповідності до обраної моделі генератора. Проаналізовані різні тини генераторів на стійкість до ймовірних атак.
Посилання
Kelsey J., Schneier В., Wagner D., Hall С. Cryptanalytic Attacks on Pseudorandom Number Generators // FSE'98, LNCS 1372, p. 168-188, 1998.
Desai A., Hevia A., Yin Y. L. A Practice-Oriented Treatment of Pseudorandom Number Generators // EUROCRYPT 2002, LNCS 2332, p. 368-385, 2002.
Goldreich О. Pseudorandomness //Notices of the AMS, vol. 46, 10, pp. 1209-1216, 1999.
Фомичев В. M. Дискретная математика и криптология. - М., 2003, с. 260-269.
Вербицький О. В. Основи криптології. -Львів, ВНТЛ, 1998, с. 152-161.
Menezes A., Van Oorschot P., Vans tone S. Handbook of Applied Cryptography //CRC Press, 1996.
Шнайер Б. Прикладная криптография II ТРИУМФ. - Москва, 2002.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).