Проектний аналіз максимальної кількості бар'єрів у складі механізму захисту при оцінці живучості комплексної системи захисту інформації
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.8.4966Анотація
Проаналізовано якісну оцінку необхідності та достатності кількісних значень бар'єрів у складі механізмів захисту на етапі оформлення технічного завдання на створення комплексної системи захисту інформації.
Посилання
Павлов И.Н. Методика оценки количественных показателей живучести систем защиты информации // Збiрник "Захист iформацiЇ". - К.: 2005. - № 4. - С. 5 - 14.
Mead R. Requirements Engineering for Survivable Systems // Puttsburgh. 2003.
Горицкий B.M., Павлов И.Н. Оценка вероятности безотказной работы комплексной системы защиты информации // Збiрник "Зв'язок". - К.: 2005. - № 5. - С. 50 - 56.
Ефимов А.И, Пальчун Б.П., Ухлинов Л.М. Методика построения тестов проверки технологической безопасности инструментальных средств автоматизации программирования на основе их функциональных диаграмм // Вопросы защиты информации. - М.: 1995. - №3(30). - С.52 - 54.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).