Загальні методи кількісної оцінки інформаційних ризиків в відносному виразі

Автор(и)

  • Ірина Анатоліївна Кочевська Східноукраїнський університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.8.4950

Анотація

Описуються загальні методи кількісної оцінки інформаційних ризиків в відносному виразі.

Біографія автора

Ірина Анатоліївна Кочевська, Східноукраїнський університет

викладач Східноукраїнського університету

Посилання

Кочевская И.А. Общие методы количественной оценки информационных рисков в абсолютном выражении.

Широчин В.П., Мухин В.Е., Крамар Д.И. Анализ рисков в задачах мониторинга безопасности компьютерных систем и сетей // «Захист інформації» № 1 (14) 2003р.

Машина Н.І. Економічний ризик і методи його вимірювання: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 188с.

Браіловський М.М., Лазарєв Г.П., Дорошко В.О. Захист інформації у банківській діяльності. - К.: TOB «ПоліграфКолналтінг», 204. -216 с.

##submission.downloads##

Номер

Том 8 № 2(29) (2006)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).