Методи прихованої передачі даних в провідних каналах тональної час­тоти

Автор(и)

  • Євген Олександрович Кулагін СБУ

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.8.4946

Анотація

У роботі розглядаються телефонні канали тональної частоти можливе створення прихованих каналів передачі даних на основі методів, що використовують надмірність сигналів відкритих каналів зв'язку по частоті, за часом і за динамічним діапазоном. Тривалість роботи прихованого каналу передачі даних обмежена тривалістю сеансу відкритого зв'язку і носить випадковий характер.

Біографія автора

Євген Олександрович Кулагін, СБУ

співробітник СБУ

Посилання

С.П. Расторгуев, Информационная война. - М.: Радио и связь, 1999.

В. О. Хорошко, О.Д. Азаров, М.Є. Шелест, Ю.Є. Яремчук, Основи комп'ютерної стеганографії. Навчальний посібник - Вінниця: ВДТУ, 2003.

Городская телефонная связь. Справочник // под. ред. A.C. Брискера и .П. Мельникова, М.: «Радио и связь», 1987.

##submission.downloads##

Номер

Том 8 № 2(29) (2006)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).