Стратегія оцінювання рівня захищеності держави від ризику стороннього кібернетичного впливу
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.15.4207Ключові слова:
стратегія оцінювання, оцінювання рівня захищеності, кібернетичний вплив, інформаційно-комунікаційна технологія, кібербезпека, кіберзагроза, кіберпростірАнотація
У промислово розвинутих країнах завдання оцінювання рівня захищеності їх інформаційної і кіберінфраструктури від ризику стороннього кібернетичного впливу належить до низки пріоритетних. Його вирішення нині неможливе без комплексного дослідження спроможності систем кібернетичної безпеки цих країн протидіяти такому впливу та його деструктивним наслідкам. Передусім це обумовлюється безперервним зростанням обсягу інформації, що циркулює, накопичується і обробляється в інформаційних і кіберпросторах цих країн, збільшенням швидкостей її передачі, бурхливим розвитком нових інформаційно-телекомунікаційних технологій і загальною комп’ютеризацією, зокрема доступом до всесвітньої мережі Інтернет, а також необхідністю захисту такої інформації від впливу внутрішніх і зовнішніх кібернетичних втручань та загроз. З урахуванням цього викладено стратегію дій, яка дасть можливість: по-перше – оцінити рівень захищеності інфосфери держави від ризику стороннього кібервпливу; по-друге – одержати кількісне значення “індексу кіберпотужності”, що характеризує готовність державних об’єктів інформаційної і кіберінфраструктури до безпечного функціонування за таких умов; по-третє – встановити вимоги до формування державної системи кібернетичної безпеки та розробити заходи спрямовані на підвищення її результативності. Встановлено, що на ступінь критичності кібербезпеки до атак у кіберпросторі головним чином впливає наявність сформованої і чітко функціонуючої нормативно-правової бази та розгалуженої технологічної інфраструктури країни, стан її соціально-економічного розвитку, а також ступінь використання країною інформаційно-комунікаційних технологій та систем. Для оцінювання рівня захищеності запропоновано використовувати метод анкетування – один із відомих методів експертного оцінювання.
Посилання
Бешелев С. Д., Гурвич Ф. Г. Экспертные оценки. – М.: Наука, 1973. – 263 с.
Бурячок В.Л., Луханин М.И., Митрахович М.М. Методика експертного отбора научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ при формировании проектов научно-технических программ // Артиллерийское и Стрелковое Вооружение. – 2007. – Спецвыпуск. – С. 23–29.
Кини Р.Л., Райфа Х. Принятие решений при многих критериях: предпочтение и замещение. – М.: Радио и связь, 1981. – 346 с.
Beshelev S.D., Gurvich F.G. Expert estimate, M.: Nauka, 1973, 263 p.
Buryachok V.L., Lukhanin M.I., Mitrakhovich M.M. Methodology of expert selection of research and experience works at forming projects of the scientific and technical programs // Artillery and rifle armaments, 2007, Special Edition, P. 23–29.
KEENEY R.L., RAIFFA H Decisions with Multiple Objectives: Preferences and Value Tradeoff,M.: Radio i svyazʹ, 1981, 346 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).