птимізація адаптивності методів стиснення інформації

Автор(и)

Наталія Миколаївна Блавацька Державний університет інформаційно- комунікаційних технологій

Розглянуто процес стиснення інформації методом групи моделювання джерела з урахуванням контекстуальних залежностей.

старший викладач Державного університету інформаційно- комунікаційних технологій

Винер Н. Кибернетика: Пер. с англ. - М.: Советское радио, 1958. - 288 с.

Колмогоров А.Н. К логическим основам теории информации и теории вероятностей // Проблемы передачи информации. - 1969. Т.5, №3. - С. 3-7.

Abramson N. Information Theory and coding. - New York: McGraw-Hill. - 1963.

Cleary J.G., Teahan W.J. Some experiments on the zero frequency problem // Proceedings DCC'95. - IEEE Computer Society Press. - 1995,- P. 36-42.

Cleary J.G., Teahan W.J., Witten I.H. Unbounded length contexts for PPM // Proceedings DCC'95. - IEEE Computer Society Press. - 1995. - P. 52-61.

Moffat A. Implementing the PPM data compression scheme // IEEE Transactions on Communication.- 1990.-Vol. 38, №11.-P. 1917-1921.

2009-03-23

Статті

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).