Аналіз методів відновлення інформації

Автор(и)

  • Сергій Романович Коженевский ООО «ЕПОС»

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.10.3883

Анотація

В даній роботі проведено аналіз методів та блок-схема технологічного процесу відновлення інформації. Представлено характеристики типових несправностей та способів відновлення працездатності накопичувачів.

Біографія автора

Сергій Романович Коженевский, ООО «ЕПОС»

канд. техн. наук, Генеральний директор ООО «ЕПОС»

Посилання

Gutman, Peter. Secure Deletion of Data from Magnetic and Solid-State memory, University of Auckland. - 1996. - 17 p.

Мул Ю., Поречный В. Винчестер под микроскопом // Информационная безопасность офиса. Технические средства защиты информации. - К.: ООО " ТИД "ДС". - 2003, - В.1. — с.84-91.

ГОСТ II 14.3302 - 87 ОКСТУ 0014.6302. Изделия электронной техники. Общие требования электронной гигиены к чистым помещениям. - 1989.

Чистые помещения / Под ред. А.Е. Федотова. - М.: АСИНКОМ, 1998. - 300с.

Коженевский С.Р. Информационная политика и технологии. - К.: ООО "FTIOC", 2005. -В.2.-128 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2008-10-30

Номер

Том 10 № 4(41) (2008)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).