Аналіз систем захисту інформації в мережах АС УВС з комплексною обробкою інформації
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.7.3835Анотація
У етапі даний аналіз основних способів технічного захисту інформації в мережах з комплексною обробкою інформації.Посилання
Голего А.Г. Хорошко В.А. Организационно-техническое обеспечение защиты информации: Учебное пособие. - К.: КМУГА, 1999. 120 с.
Герасименко В. А. Защита информации в автоматизированных системах обработки данных: В 2 кн.. — М. : Энергоатомиздат, 1994. — 400с. Кн. 1, 2.
Герасименко В. А. Защита информации в автоматизированных системах обработки данных: развитие, итоги, перспективы. - Зарубежная радиоэлектроника, 1993, №3, с. 3-22.
Барсуков B.C. Безопасность связи в каналах телекоммуникаций. - М: Электронные знания. 1992.
Васильев В.И, Горшков Л.Ф., Свириденко В.А. Методы и средства организации каналов передачи данных. - М,: Радио и связь, 1982. - 151 с.
ДСТУ 3396.0-96. Захист інформації. Технічний захист інформації. Основні положення.
ДСТУ 3396.2-97. «Захист інформації. Технічний захист інформації. Терміни та визначення».
Критерії оцінки захищеності інформації в комп'ютерних системах від несанкціонованого доступу. (НД ТЗІ 2.5 - 004 - 99).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).