Використання перцепційної моделі при побудові пристрою формування стегосігна системи з цифровими водяними знаками
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.7.3824Анотація
Розглянута побудова пристрою занурення цифрових водяних знаків (ЦВЗ) при основному повідомленні у вигляді аудіосигналу з урахуванням психофізичних особистостей сприйняття сгегоеигналу. Виявлено важливі для систем з ЦВЗ положення і параметри перцепційної моделі (ГІМ). Це дозволить поліпшити надійність сприйняття стегоповідомлень і ефективність детектування ЦВЗ із зауваженням збільшення пропускної здатності системи.Посилання
Painter Т., Spanias A. Perceptual Coding of Digital Audio // Proceedings of the IEЕЕ.— 2000. — Vol. 88(4). —- P. 413 -451.
Moore В. C. J. Masking in the human auditory system // Collected Papers on Digital Audio Bit-Rate Reduction. — 1996. —P. 9—19.
Маракова I.I., Комендантов I.I. Дослідження систем з цифровими водяними знаками при основному покриваючому повідомленні у виді аудіосигналу // Наукові праці ОНАЗ - 2004. - Вип. 2. - С. 40 - 46.
##submission.downloads##
Опубліковано
2005-04-05
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).