Організація каналу передачі мовленнєвої інформації у мережі електроживлення
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.7.3822Анотація
У роботі ставиться та вирішується задача вибору оптимальної форми представлення оцифрованого мовленнєвого сигналу, вибору конструкції сигналу, який розповсюджується в середовищі передачі. Для обґрунтування конструкції лінійного сигналу який переносить мовленнєвий масив даних у межах зони дії трансформаторної підстанції мережі електроживлення визначаються дестабілізуючі фактори середовища передачі й їхній взаємний зв'язок із конструкцією носія інформації та правильності передачі мовленнєвих потоків. Визначена оцінка властивостей носія при різних способах його представлення в середовищі передачі, обірунтований вибір в якості носія широкосмугового шумоподібного сигналу (ШПС), його бази.Посилання
Варакин Л.Е. Системы связи с шумоподобными сигналами. - М.: Радио и связь, 1985. - с. 478.
Швыдкий В.В., Зеленько Ю.В., Ночевнов Д.П. Оценка обнаруживающей способности БЧХ кодов Сборник «Вісник ЧІТІ» №3 1999р.
Передача дискретных сообщений Сборник под редакцией В.П.Шувалова М., «Радио и связь», 1990.
##submission.downloads##
Опубліковано
2005-04-05
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).