Тональний алгоритм виявлення радіомікрофонів

Автор(и)

  • Ігор Юрійович Мануілов Служба безпеки України

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.7.3810

Анотація

Пропонується алгоритм виявлення радіомікрофонів, що використовує тональний тестовий сигнал, що в умовах акустичної реверберації дозволяє одержати більш високі якісні показники, чим при використанні імпульсних ЛЧМ сигналів. Алгоритм придатний для використання в апаратно-програмних комплексах для пошуку радіомікрофонів і технічних каналів витоку інформації.

Біографія автора

Ігор Юрійович Мануілов, Служба безпеки України

співробітник Служби безпеки України

Посилання

Левин Б.Р. Теоретические основы статистической радиотехники. - 3-е изд., перераб. и лоп. -М.: Радио и связь, 1989. -656 е.: ил. - ISBN 5-256-00264-3.

Тихонов В.И. Статистическая радиотехника М.: Советское радио, 1966 г

Маньковский B.C. Акустика студий и залов для звуковоспроизведения. - М.: Искусство,

-376 с.

Акустика: Справочник / А.П. Ефимов, A.B. Никонов, М.А. Сапожков, В.И. Шоров; Под ред. М.А. Сапожкова. - 2-е изд., перераб. и доп. -М.: Радио и связь

##submission.downloads##

Опубліковано

2005-10-28

Номер

Том 7 № 4(27) (2005)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).