Прикладні програми управління інформаційними ризиками
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.14.3493Ключові слова:
інформаційний ризик, прикладні програми, якісні методики, кількісні методики, управління ризикамиАнотація
В статті розглянуто програмні продукти аналізу та управлінням інформаційними ризиками. Одержано чітку структуру функціонування програм: розкрито алгоритмічні принципи побудови, формати шаблонів, графічні інтерфейси, методики управління та визначення рівня загрози ризику. Проаналізовано програмні продукти управлінням інформаційними ризиками на відповідність вимогам основних міжнародних стандартів інформаційної безпеки.
Посилання
Proteus® Enterprise. // infogov.co.uk: сайт компанії «InfoGov» 2012.URL: http:// infogov.co.uk.
Программные продукты для анализа рисков. // iso27000.ru: русскоязычный информационный портал, посвященный вопросам управления информационной безопасностью 2012.URL: http:// iso27000.ru.
BCM-Analyser. // iradd.ru: сайт компанії «IRADD» 2012.URL: http:// iradd.ru.ru.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).