Віртуальні спільноти, як суб’єкт інформаційної безпеки держави
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.14.3354Ключові слова:
віртуальні спільноти, соціальні мережі, інформаційна безпека, система моніторингу, інформаційні загрозиАнотація
У статті проведено аналіз особливостей розвитку та характерних рис віртуальних спільнот, як суб’єктів інформаційної безпеки Держави. Розглянуто загрози інформаційної безпеки та інформаційний вплив віртуальних спільнот. Визначені напрямки протидії Держави від інформаційного впливу віртуальних спільнот та запропонована модель моніторингу віртуальних спільнот.Посилання
Вікепедія: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org.
Кремлева С. О. Сетевые сообщества / С. О. Кремлева. [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://www.follow.ru/print.php?id=116&page=1.
Дзюндзюк В. Б. Віртуальні співтовариства: потенційна загроза для національної безпеки // Державне будівництво [Електронне видання]. – 2011. – № 1. – Режим доступу до журн. : http:// www.kbuapa.kharkov.ua.
Концептуальные взгляды на деятельность Вооруженных Сил Российской Федерации в информационном пространстве. М.: МОРФ, 2011,14 с.
Манойло А. В. Государственная информационная политика в особых условиях, монография. — М.: Изд. МИФИ, 2003, 388 с., ил.
Манойло А. В., Петренко А. И., Фролов Д. Б. Государственная информационная политика в условиях информационно-психологической войны, монография. — М.: Горячая линия — Телеком, 2003, 541 с., ил.
Белинская Е. П. К проблеме групповой динамики сетевого сообщества. 2-ая Российская конференция по экологической психологии. Тезисы. Москва, 12 – 14 апреля 2000 г. М.: Экопсицентр РОСС. - С. 249 – 251.
Войскунский А. Е. (1997) Групповая игровая деятельность в Интернете // Психологический журнал, т. 20. С. 126 – 132.
Иванов Д. В. Виртуализация общества // Социология и социальная антропология. СПб: Изд. „Петербургское Востоковедение”, 2000. 96 с.
Кастельс М. Становление общества сетевых структур // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. Под ред. В. Л. Иноземцева, 1999. С. 494 – 505.
Круглов А. Ю. Компьютеро-опосредованное общение как социальное явление / Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата социологических наук, Санкт-Петербург, 2000.
Нестерова Е. И., Нестеров В. Ю. Некоторые аспекты коммуникационных процессов в Сети с точки зрения культурологии // 5-я Международная научно-практическая конференция Информационные системы и технологии „Виртуальный мир Инфосферы: практическое использование человеком”. Владивосток, 1998.
Горбулін В.П., Додонов О.Г., Ланде Д.В. Інформаційні операції та безпека суспільства: загрози, протидія, моделювання, монографія. – К.: вид. Інтертехнологія, 2009, 163 с.
Конституція України.: прийнята на п'ятій сесії Верхов. Ради України 28 черв. 1996 р. – К. : Велес.
Доктрина інформаційної безпеки України : затверджена Указом Президента України № 514/2009 від 8 липня 2009 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/documents/9570.html.
Сазонов В.М. Социальные сети – публичная сфера, монография. – М.: Изд. Лаборатория СВМ, 2011, 223 с., ил.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).