Метод формування імітовставки на основі перестановок

Автор(и)

  • Эмиль Витальевич Фауре Черкаський державний технологічний університет
  • Валерий Васильевич Швыдкий Черкаський державний технологічний університет
  • Валентина Александровна Щерба Черкаський державний технологічний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.16.7620

Ключові слова:

генератор перестановок, імітозахист, імітовставка, факторіальна система числення, перетворення факторіального числа в перестановку, ключ перетворення

Анотація

Для побудови захищених телекомунікаційних системактуальною є задача контролю цілісності переданихповідомлень, який забезпечується за рахунок викорис-тання процедури імітозахисту даних. З урахуваннямзростання продуктивності обчислювальних засобів, атакож вдосконалення методів злому систем захистуінформації, у тому числі захисту від нав'язування хиб-них даних, зростають вимоги до стійкості методів ізасобів імітозахисту. У роботі розроблена і представ-лена структурна схема пристрою формування випадкової послідовності перестановок. На основі принци-пів побудови цього пристрою запропоновано методформування імітовставки та пристрій, що його реалі-зує. Сутність методу полягає в тому, що в якості іміто-вставки використовується обрана в деякому порядкучастина символів перестановки великої розмірності.Зазначена перестановка формується з послідовностісимволів повідомлення, перетворених в послідовністьвзаємопов'язаних чисел, представлених у факторіаль-ній системі числення. Для приховування закону фор-мування імітовставки використовується змінюванийключ перетворення. Визначено стійкість перестанов-ки і сформованої з неї імітовставки у випадку зломуключа методом «грубої сили».

Біографії авторів

Эмиль Витальевич Фауре, Черкаський державний технологічний університет

кандидат технічних наук, доцент, докторант кафедри інформаційної безпеки та комп'ютерної інженерії Черкаського державного технологічного університету

Валерий Васильевич Швыдкий, Черкаський державний технологічний університет

кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри інформаційної безпеки та комп'ютерної інженерії Черкаського державного технологічного університету

Валентина Александровна Щерба, Черкаський державний технологічний університет

старший викладач кафедри прикладної математики Черкаського державного технологічного університету

Посилання

. Борисенко О.А. Електронна система генерації перестановок на базі факторіальних чисел / О.А. Борисенко, І.А. Кулик, О.Є. Горячев // Вісник СумДУ. Технічні науки. – 2007. – №1. – С. 183-188.

. Диффи У. Защищенность и имитостойкость: введение в криптографию / У. Диффи, М. Хеллман // ТИИЭР. – 1979. – т.67., №3. – С. 71-109.

. Кнут Дональд Э. Искусство программирования. В 7 т. Т.4. Выпуск 2. Генерация всех кортежей и перестановок. / Дональд Эрвин Кнут, Станфордский университет ; пер.с англ. Ю.Г. Гордиенко. – М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2008. – 160 с.

. Рейнгольд Э. Комбинаторные алгоритмы. Теория и практика / Э. Рейнгольд, Ю. Нивергельт, Н. Део; пер. с англ. Е.П. Липатова; под ред. В.Б. Алексеева. – М.: Мир, 1980. – 476 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-03-09

Номер

Том 16 № 4 (2014)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).