ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ІНЦИДЕНТАМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.14.2073Ключові слова:
інцидент інформаційної безпеки, управління інцидентами, група реагування на інциденти інформаційної безпеки, система управління інцидентами інформаційної безпекиАнотація
У цій статті, на основі аналізу наукових джерел, міжнародних та вітчизняних стандартів і рекомендацій, зроблено спробу систематизації принципів та формалізації процедур розробки систем управління інцидентами інформаційної безпеки. Також, на базі часткових узагальнень, визначено фази життєвого циклу інцидентів та наведено компоненти типової системи управління інцидентами інформаційної безпеки. Крім того, показано номенклатуру європейських груп реагування на інциденти інформаційної безпеки CERT/CSIRT.Посилання
Information technology. Security techniques. Information security incident management (ISO 18044:2004) : ГОСТ Р ИСО/МЭК 18044:2004. — [Чинний від 2008-07-01]. — М. : Федеральное агенство по техническому регулированию и метрологии 2007. — 50 с. — (Нац. стандарт РФ).
Інформаційні технології. Методи захисту. Звід правил для управління інформаційною безпекою (ISO/IEC 27002:2005, MOD) ГСТУ СУІБ 2.0/ISO/IEC 27002:2010. — [Чинний від 2010-07-01]. — К.: Національний банк України 2010. — 163 с. — (Галузевий стандарт України).
Звіт «Розробка та впровадження типових рішень щодо комплексної системи захисту інформації в АІС НАНУ» (КСЗІ АІС НАНУ): Система управління інцидентами інформаційної безпеки. Керівництво адміністратора. 05540149.90000.043.И3-06. — К.: НАН України 209. — 149 с.
Пошаговое руководство по созданию CSIRT (Европейское агентство по сетевой и информационной безопасности (ENISA) в рамках программы WP-2006), 2006. — 86 с.
Moira J.W.-B. Handbook for Computer Security Incident Response Teams (CSIRTs) / Moira J.W.-B., Stikvoort D., Kossakowski K.-P. et al. — Pittsburgh, 2003. — 223 p.
European Network and Information Security Agency [Electronic resource] : ENISA. — Electronic data. — Heraklion, Greece: ENISA, [04.02.2012]. — Mode of access: World Wide Web. — URL: http:// www.enisa.europa.eu. — Description based on screen.
Організація щодо реагування на інциденти та обробка інцидентів безпеки: Керівництво для організації електрозв’язку. Рекомендація МСЭ-Т E.409 (ITU-Т E.409. — [Чинне від 2004-28-05]. — Женева. — 22 с. — (Рекомендація Міжнародної організації телекомунікацій (ITU)).
Кононович В.Г. Технічна експлуатація систем захисту інформації телекомунікаційних мереж загального користування. Ч. 4. Інформаційна безпека комунікаційних мереж та послуг. Реагування на атаки. Навчальний посібник / В.Г. Кононович, С.В. Гладиш. — Одеса : ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2009. — 208 с.
Модель підсистеми моніторингу інцидентів безпеки інформації в інформаційних системах організацій / І.А. Пількевич, В.І. Котков, Н.М. Лобанчикова, І.І. Сугоняк // Восточноевропейский журнал передовых технологий. — 2012. — № 2 (56). — С. 18–21.
Гладиш С.В. Підтримка прийняття рішень щодо керування інцидентами інформаційної безпеки в організаційно-технічних системах / Гладиш С.В. // Реєстрація, зберігання і обробка даних. — 2008 — Т. 10, № 1. — С. 116–124.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).