ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ РОЗБІРЛИВОСТІ МОВИ, ЩО Є ПРИЙНЯТНИМИ ДЛЯ АВІАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЗАХИЩЕНОГО РАДІОЗВ’ЯЗКУ

Автор(и)

  • В.В. Антонов
  • О.Г. Голубничий

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.14.2070

Ключові слова:

артикулярні вимірювання, формант, розбірливість

Анотація

В статті проаналізовано критерії якості передавання мовної інформації. Визначено методику знаходження індексів артикуляції мови. Аналітично визначено параметри розбірливості мови, що є прийнятними для авіаційних систем радіозв’язку.

Посилання

Хорев А.А., Макаров Ю.К. К оценке эффективности защиты акустической (речевой) информации //Специальная техника, № 5, 2000, с. 46 – 56.

Дворянкин С. В., Макаров Ю. К., Хорев А. А.. Обоснование критериев эффективности защиты речевой информации от утечки по техническим каналам // Конфидент, № 2. 2007.

Железняк, В.К., Макаров Ю.К., Хорев А.А. Некоторые методические подходы к оценке эффективности защиты речевой информации//Специальная техника, 2000, №4, с.39–45.

##submission.downloads##

Номер

Том 14 № 1 (54) (2012)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).