ТУНЕЛЮВАННЯ, ЯК СПОСІБ ЗАХИСТУ КОРПОРАТИВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Автор(и)

  • І.І. Пархоменко
  • О.О. Квачук
  • А.О. Воскобойніков
  • Г.В. Попов

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.14.2059

Ключові слова:

корпоративні мережі, VPN-тунелі, протокол IPSec, захищена передача даних, шифрування

Анотація

В статті розглянуті принципи побудови і функціонування механізмів захисту інформації в корпоративних мережах на базі VPN-технологій. Детально розглянуто та проаналізовано модель функціонування процесу тунелювання, наведено спосіб за якого він забезпечує конфіденційність, цілісність та автентичність інформації. Також представлено опис протоколу IPSec, його переваги, недоліки, компоненти та технологічну базу.

Посилання

Запечников С.В., Милославская Н.Г., Толстой А.И. Основы построения виртуальных частных сетей. - Телеком 2003. – с.87-93.

Браун С. Виртуальные частные сети. – Лори 2001. – с.112-120.

Брэгг Р., Родс-Оусли М., Страссберг К. Безопастность сетей. Полное руководство. - Эком 2006. – с.96.

Bollapragada V., Khalid M. IPSec VPN Desighn. - Cisco Press 2005. с.157-178.

##submission.downloads##

Номер

Том 14 № 1 (54) (2012)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).