ВТРАТИ СТЕГАНОГРАФІЧОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ГРАФІЧНОМУ КОНТЕЙНЕРІ ФОРМАТУ JPG
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.13.2047Ключові слова:
інформаційна безпека, стеганографія, растрова графікаАнотація
У даній статті проаналізовані результати перевірки можливостей використання стеганографічних алгоритмів, що застосовують у якості контейнера файли зображень JPG. Досліджено ступінь втрати даних у цьому форматі растрової графіки.Посилання
Watson A. The cortex transform: rapid computation of simulated neural images // Computer Vision, Graphics, and Image Processing. 1987. Vol. 39. № 3. P. 311-327.
Chae J. J. Robust Techniques for Data Hiding in Images and Video. PhD thesis, CA, USA, 1999.
Piva A., Barni M., Bartolini F., Cappellini V. A watermarking technique for the protection of digital images IPR // Proceedings of European Multimedia, Microprocessor System and Electronic Commerce Conference and Exhibition: Advances in Information Technologies: The Business Challenge. 1997. P. 636-643.
Fridrich J. Combining low-frequency and spread spectrum watermarking // Proceedings of the SPIE Symposium on Optical Science, Engineering and Instrumentation. 1998.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).