ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕДАВАННЯ ЗАХИЩЕНОГО МОВНОГО ТРАФІКА ЧЕРЕЗ СТАНДАРТНИЙ РАДІОКАНАЛ АВІАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЗВ’ЯЗКУ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.13.2036Анотація
В статті проаналізовано технології передавання мовного трафіка. Визначено особливості та швидкість передавання цифрового потоку. Розглянуті загальні принципи побудови та дії вокодерів, а також основні типі вокодерів. Запропоновано передавання захищеного мовного трафіка через стандартний радіоканал авіаційних систем зв’язку з застосуванням вокодерного утиснення мовного сигналу і наступним його криптографічним шифруванням.Посилання
Дворянкин С.В., Девочкин Д.В. Методы закрытия речевых сигналов в телефонных каналах //Защита информации.- СПб.: Конфидент, №5, 1995, с. 45 – 54.
Петраков А.В., Лагутин В.С. Защита абонентского телетрафика. - М.: Радио и связь, 2001, 504 с.
Антонов В.М., Пермяков О.Ю. Комп’ютерні мережі військового призначення. - К.: "МК-Прес", 2005. - 320 с.
Єремеєва А.В. Оцінка якості відновлення мови при використанні смугового вокодера в захищених каналах // Дипломна робота випускника освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр». –К.: НАУ, 2009.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).